Рослинність оточує нас всюди. Її використання давно перестало бути для нас лише способом для отримання їжі чи естетичної краси. З часом людству вдалося знайти нову мету культивування рослинності, якої і є переробка рослин для отримання екологічного палива. Використання рослин в енергетиці відноситься до широкого спектру виробництва біомаси, як одного з поновлюваних джерел енергії.
Найбільш використовуваним екологічним зерном є овес, культивування якого у світі становить близько 17,9 млн. Га. Урожайність вівса, досить мала, так як збір придатного врожаю складає всього 1,7% від усього обсягу що виріс вівса. Однак існують такі держави, в яких урожай вівса є достатньо великим. Наприклад, Ірландія, де збір зерен вівса становить 6 т/Га, а так само Голландія - 5,8 т/га. Традиційно овес використовується як корм для худоби, або в якості сировини для харчової промисловості. Крім того, застосовується так само у фармацевтичній, косметичній та хімічної промисловості. Останнім часом, завдяки своїм властивостям, використовується в енергетиці.
Спосіб, за допомогою якого можливим стало використання вівса та інших зернових культур в енергетичних цілях, знайшли шведи. Саме в цій країні функціонує величезна кількість пристроїв, що використовуються для спалювання зерна. Слідами шведів пішли такі країни, як Канада і Сполучені Штати. Вчені на підставі дослідження довели, що опалення зернами кукурудзи набагато дешевше, ніж використання традиційних джерел енергії, таких як газ, нафта або електрику.
Використання вівса в цілях обігріву вимагає спеціальної пристосованої для цього технології, що забезпечує ефективне згорання. Даний процес забезпечує обладнання котла спеціальним пальником для спалювання зерна, яка може бути встановлена в будь-якому котлі, розрахованому на тверде паливо. Процес починається з подачі зерна в пальник за допомогою спеціального пристрою подачі. Потім зерно потрапляє в камеру згоряння, де газується за допомогою вентилятора, а потім спалюється. Після цього полум'я виштовхується з камери згоряння в нагрівальну камеру. Характерною особливістю пальників для спалювання вівса є їх висока ефективність і надійність. Крім того, вони мають систему безпеки, тому в надзвичайних аварійних ситуаціях вони можуть бути автоматично вимкнені. Цей вид пальника може бути використаний для обігріву громадських будівель, а так же виробничих приміщень, але найчастіше вони використовуються для обігріву ферм і сільськогосподарських угідь.
Передбачається, що для виробництва 10 тисяч кВт теплової енергії необхідно близько 3 тонн вівса, що в перерахунку на споживання нафти в тих же цілях одно 1000 літрів. Під час опалювального сезону споживається в середньому 6-7 тонн зерна. А, отже, для опалення одного домашнього господарства досить збору врожаю вівса з поля площею 2 га.
Овес має тим перевагою, що підходить для вирощування практично скрізь, маючи низькі вимоги до ґрунту. Для його культивування може бути використана убога грунт низької якості, що є гарним способом для застосування подібних видів непридатних земель. Крім того, посів вівса на таких угіддях очищає забруднений грунт від важких металів. Овес так само легко спалюється і характеризується стабільною енергетичною цінністю - 18,5 мДж/кг, і вологістю - від 10 до 13%. Черговим перевагою вівса є і те, що при його спалюванні утворюється мінімальна кількість золи, яка до того ж є відмінним добривом і може бути використана як в полях, так і в домашньому саду. Крім того, вихлопні гази, що утворюються в процесі горіння вівса, характеризуються більш низькою токсичністю в порівнянні з вихлопними газами, що утворюються при обігріві іншими видами сировини. Практичну перевагу вівса полягає в тому, що його транспортування і зберігання набагато легше, ніж інших видів біомаси. Використання для виробництва енергії надлишків продукції вівса запобігає їх марнотратство.
Крім всіх перерахованих вище переваг, овес, в якості опалювального сировини, має і свої недоліки. У процесі культивування це, насамперед, загроза урожаю з боку всіх видів шкідників. Якщо ж говорити про структуру котла, то варто відзначити, що частина установки, якої є пальник, не відноситься до найдешевших. Але без неї, в свою чергу, ефективне і економічне згоряння вівса неможливо. Все той же процес згоряння складається з кількох важливих, згаданих вище факторів, без яких стає неможливим досягнення бажаних теплових результатів.
Енергетичні зернові культури набувають все більшої популярності, і, завдяки своїй натуральності, сприяють збереженню довкілля в чистоті. Результатом такого використання вівса є не тільки розвиток енергетичного сільського господарства, а й ліквідація пусток.
Люди завжди намагаються знайти нові джерела відновлюваної енергії, так що не дивно, що вони особливо зацікавлені у воді та її універсальності. Відповідно, багато зусиль було спрямовано на отримання енергії з припливної та хвильової енергетики, які виробляються круговими рухами молекул води, викликаними дмахаючим по поверхні води вітром.
